Містечко на р. Серет з населенням близько 3700 мешканців по праву вважається найдавнішим на Тернопільщині та одним з найдавніших в Україні, перша писемна згадка у 1096 р.
Його історія починається з давньоруського міста Микулин, що вже в XII ст. був значним населеним пунктом, через який пролягав торговий шлях з Галича до Києва, а населення утримувало дружину теребовлянського князя.
Задля захисту міста від постійних татаро-турецьких нападів на зміну давньоруським укріпленням на високому пагорбі над річкою Серет в середені XVI ст. приходить кам’яний регулярний за планом замок, збудований за наказом Анни Йорданівни з Сенявських.
Набуття містом Магдебурзького права в 1595 р. пожвавлює економічне життя і город починає розростатися на протилежному пологому березі річки.
Наприкінці XVIII ст. на замковому пагорбі виникає палацовий комплекс в оточенні пейзажного парку та величний бароковий костел св. Трійці.
Основні об’єкти спадщини зосереджені на замковому пагорбі – місці, з якого колись починалися Микулинці: замок XVI ст., палац XVIII-ХІХ ст., Святотроїцький бароковий костел XVIII ст. та старовинний цвинтар. У міському середмісті зберігається планувальна структура ХІХ ст., фрагменти містечкової забудови ХІХ – п. XX ст.
На південних околицях Микулинців причаївся пам’ятник св. Флоріану 1797 р.

Illustration


Illustration


Illustration


Чому спадщина не працює на розвиток громади:
● Культурна та природна спадщина не інтегровані до сучасного соціального, культурного та економічного життя Микулинців● Знівельована історико-культурна цінність палацу● Захаращена та деградована палацово-храмова перспектива● Унікальні природні ландшафти не введені до туристичної привабливості місця● Структура старовинного англійського парку навколо палацового комплекса знищена самосівом та дикими чагарниками● Не розкриті культурне значення замкового пагорбу, оточуючих ландшафтів та історичного містечка на лівому березі р. Серет● Історична міська забудова деградована та не актуалізована● Природна та культурна спадщина не задіяні в посиленні спроможностей містечка
Індикатори впливів непрацюючої спадщини на сталий розвиток громади:
● Деградоване середовище не сприяє капіталізації території● Відсутні пропозиції залучення місцевого населення до надання послуг в просторі спадщини● Відсутні впливи спадщини на створення робочих місць в контексті реалізації проєктів спадщини та їх сталого функціонування● Не працюють виховні функції об’єктів спадщини, їх впливи на національну та локальну ідентичності● Об’єкти спадщини та містечко загалом не затримують відвідувача надовго● Відвідувачі не залишають гроші на території об’єктів спадщини та в їх просторі● Локальні жителі не підвищують свій добробут завдяки об’єктам спадщини● Відсутні місце та функції спадщини в локальних процесах
Як змінити ситуацію:перетворити депресивне містечко на місто-курорт, місто-відпочинок, місце ідентифікації та взаємодії з давньоруським Микулином-сучасними Микулинцями, прямо впливаючи на час перебування та емоційні враження

Illustration

Палацо-паркова перспектива

Палацово-храмова перспектива.Перспектива між головним палацовим фасадом та храмом св. Трійці, розташованими на одній осі.

Illustration

Покращення парку

Палацовий парк.
Закладений навколо палацового комплексу у 1760-ті роки поруч з фортецею.
Ландшафтний парк крутими схилами спускається до річки, а ліворуч до нього прилягають руїни замку. У парку збереглися три двохсотлітні ясени.

Illustration

Точка взаємодії з містом

Замковий пагорб.Високий правий берег р. Серет, на якому колись виникли перші людські поселення, потім – давньоруський Микулин, пізніше – регулярний замок та палацово-парковий комплекс. Історичне середмістя Микулинців знаходиться у підніжжя пагорба, на лівому березі Серету

Illustration

Фасад костелу

Костел св. Трійці. Збудований 1761 – 1779 рр., є яскравим взірцем європейського бароко на теренах Тернопілля. Зведений за підтримки графині Людвіки Потоцької архітектором Август Фридерик Мошинський. Фасад багато оздоблений бароковими елементами з пишними деталями. В нішах встановлено кам’яні скульптури й вазони.

ОГЛЯДОВИЙ МАЙДАНЧИК

Illustration

Оглядовий майданчик


Видова точка біля Св.Троїцького костелу.
Поруч з костелом зберігся старий цвинтар, з території якого відкривається вид на східні околиці села та долину р. Серет.

  • Троїцький костел – найстаріший храм міста Микулинці, пам'ятка архітектури XVIII століття у стилі бароко. Спочатку на його місці знаходився дерев'яний костел Івана Хрестителя. У 1761-1779 роках споруджено кам'яний храм на кошти графині Людвіги Потоцької. Архітектурний план виконав Август Мощинський, чоловік Теофілії Потоцької, внучки фундаторки костелу, який є також автором Домініканського костелу у Тернополі. Зразком для будівництва храму слугував костел при королівському палаці в Дрездені. Освячення храму відбулося у 1779 році в присутності львівського архієпископа Вацлава Сераковського.
    Костел оздоблено бароковими елементами з пишними деталями, в нішах знаходяться кам'яні скульптури і вази. В храмі знаходяться головний вівтар і чотири бічні вівтарі виготовлені у 1779 році з дерева і покриті мармуром. На головному вівтарі знаходиться образ Святої Трійці, вище нього надпис латинською мовою "ET HI UNUM SUNT", а в найвищій частині два ангели та Святий Дух у вигляді голуба в променистій обрамці.
    У 1780-1785 роках при костелі діяв монастир Згромадження отців-місіонерів св. Вікентія за фінансової підтримки Людвіги Потоцької. У 1785 році австрійська влада закрила монастир, будинок почали використовувати як притулок для убогих, а костел став парафіяльним. Після Другої світової війни костел використовували як військові приміщення, згодом як зерносховище, склад солі. У 1989 році костел Святої Трійці повернули вірним. Храм частково відремонтований згідно проекту архітектора Зеновія Логуша. Він належить до Чортківського деканату Львівської архидієцезії римо-католицької церкви. Частина дерев'яних скульптур, яку перевезли у повоєнні часи з Троїцького костелу, зберігається у відділі Львівської галереї мистецтв - Олеському замку.
    Костел Пресвятої Трійці у Микулинцях збудований в 1761-1779 роках власницею містечка - Людвігою Потоцькою, за проектом Августа Мошинського, який жив у Дрездені, а пізніше був радником польського короля Станіслава Августа з питань мистецтва. Микулинецький храм споруджений за зразком Дрезденського двірцевого католицького костелу, побудованого ще в 1739 році видатним архітектором Джатано Чавареллі.
    5 вересня 1779 року архієпископ Львівської архідієцезії Вацлав Єронім Сираковський посвятив храм з п'ятьма вівтарями під покровом Пресвятої Трійці.
    Костел у Микулинцях — одна з найкращих і оригінальних пам'яток епохи пізнього бароко. Храм орієнтований з півночі на південь. Це, мабуть, пов'язано з тим, що його розмістили на одній осі з комплексом Микулинецького палацу, ще одною пам'яткою архітектури XVIII ст. Довжина храму складає 42 метри, ширина - 30 метрів. Для будівництва використовували ламаний камінь та дрібну барокову цеглу.
    Фасад костелу є ширшим від корпусу, підкреслений випуклою лінією. Він декорований різьбленими з каменю скульптурами святих, які частково розміщені в нішах, а також декоративними кам'яними вазами і ліхтарями. Ось як розміщені різьблені кам'яні фігури на фасаді: в нішах нижнього ярусу - євангелисти Іван, Лука, Марко, Матвій, апостоли Павло і Петро (на крайніх осях нижнього ряду); в нішах другого ярусу - Святий Вінцентій Поль та Святий Вацлав; в нішах третього ярусу - святі Анна та Йоахім.
    Головний вівтар, розміщений на кам'яній основі, був різьблений з дерева і прикрашений бароковими скульптурами. Над ним, по центрі, один над одним були розміщені образи Святої Трійці та Святого Миколая, вище напис "Et Ні Tres Unum Sunt", над яким голуб, що символізує Святого Духа. По двох боках від вівтаря - різьблені фігури єпископів Вацлава і Зигмунта, а над ними - два ангели та алегоричні фігури. По боках вівтаря, на стіні апсиди, на оздоблених виступах розміщувалися дерев'яні фігури таких святих: Анни, єпископа, Флоріана та Йоахіма. Вище над дверима, що ведуть до захристії записані дві головні заповіді любові на латинській мові -"Аmа Deum Super Omnia" та "Ama Fratrem Tuum Sicut Te Ipsum".
    В храмі розміщувалися ще чотири вівтарі: Матері Божої, Найсвятішого Серця Ісусового, Святих Йосифа та Антонія. Амвона - дерев'яна, на якій розміщені чотири фігури Євангелистів та барельєфи Отців Церкви, вище над якими - дві скрижалі, бальдахім та ангели, які підтримували фігуру Воскреслого Ісуса з хрестом в руках.

Illustration


Видова точка

Illustration


Маркування видової точки оглядовим майданчиком

Illustration


Ландшафтне покращення території перед видовою точкою

Illustration


Облаштування рекреаційної зони на видовій точці

ПАЛАЦО-ПАРКОВА ПЕРСПЕКТИВА

Illustration

Палацо-паркова перспектива


Перспектива між головним палацовим фасадом та храмом св. Трійці, розташованими на одній осі.

Illustration


Використання прийомів та інструментів ландшафтного мистецтва задля посилення естетичної привабливості спадщини, інструментів актуалізації спадщини / цілісних просторів спадщини / музейних територій.

Illustration


Спеціально обладнана локація для відпочинку, встановлена з метою актуалізації вигляду на природну / культурну спадщину.

ПОКРАЩЕННЯ ПАРКУ

Illustration

Покращення парку


Палацовий парк.
Закладений навколо палацового комплексу у 1760-ті роки поруч з фортецею.
Ландшафтний парк крутими схилами спускається до річки, а ліворуч до нього прилягають руїни замку. У парку збереглися три двохсотлітні ясени.

Illustration


Ландшафтне покращення території пагорбу високого правого берегу р. Серет

Illustration


Відтворення історичного парку - терасний парк, що уступами спускається від палацу та введення до терасного парку руїн південно-західної вежі Микулинецького замку як об'єкту показу та паркового елементу.

Illustration


Організація точки екскурсійного огляду з парку на південно-західну частину замку

ТОЧКА ВЗАЄМОДІЇ

Illustration

Точка взаємодії з містом


Замковий пагорб.

Високий правий берег р. Серет, на якому колись виникли перші людські поселення, потім – давньоруський Микулин, пізніше – регулярний замок та палацово-парковий комплекс. Історичне середмістя Микулинців знаходиться у підніжжя пагорба, на лівому березі Серету

Illustration


Ландшафтне покращення території пагорбу високого правого берегу р. Серет

Illustration


Розгалуження по території пагорбу цілеспрямованого руху

Illustration


Виділення 6 точок взаємодії зі спадщиною по кромці пагорба

Illustration


Застосування прийому зорового порівняння та методів доданої реальності, що дозволяє місту "розмовляти" з відвідувачами точок взаємодії з містом

ФАСАД КОСТЕЛУ

Illustration

Фасад костелу


Костел св. Трійці. Збудований 1761 – 1779 рр., є яскравим взірцем європейського бароко на теренах Тернопілля. Зведений за підтримки графині Людвіки Потоцької архітектором Август Фридерик Мошинський. Фасад багато оздоблений бароковими елементами з пишними деталями. В нішах встановлено кам’яні скульптури й вазони.

  • У 1619 році костел св. Анни, що існував в Микулинцях, принаймні, з кінця XVI століття та згадувався 1615 року, був знищений під час турецько-татарського нападу. Пізніше постала тут каплиця (ймовірно, дерев'яна), що станом на 1677 рік обслуговувалась священниками Кам'янець-Подільської дієцезії (одне богослужіння на тиждень). 1718 року занотовано дерев'яний храм під титулом св. Йоана Хрестителя, який збудували раніше, бо парафія у Микулинцях вважається заснованою до 1715 року.

Illustration


Ландшафтне покращення території перед фасадом костелу

Illustration


Організація точки взаємодії зі спадщиною перед фасадом костелу.

Illustration


Застосування прийому зорового порівняння

Made with