Image placeholder

ФЕСТИВАЛЬ КОНСТРУКТИВІЗМУ

Музейно-культурний комплекс “УФТІ. Харків”

26.09.2020

Illustration

ПРО ФЕСТИВАЛЬ

Мета фестивалю актуалізувати пласт історії Харкова 1920-1930-х рр. крізь призму спадщини конструктивізму та розповісти про культурний контекст епохи за допомогою інтерактивних практик, створити майданчик для спілкування фахівців із різних галузей, але й промотувати ресурси “старого майданчику ННЦ “ХФТІ”” для розширення кола партнерств задля спільного розвитку МКК “УФТІ. Харків”.


26 вересня 2020 р. на території Музейно-культурного комплексу “УФТІ. Харків” відбувся «Фестиваль Конструктивізму».Заснований в 1928 році УФТІ сам є прикладом пам’ятки конструктивізму, де збереглося 5 об’єктів, збудованих у період 1928 – 1932 рр. в цьому стилі.
Фестиваль став можливим завдяки партнерству ННЦ “ХФТІ” та його Музейного сектору на чолі з його керівницею Жуковою О.В. з ГО “Арт-оборона”, проєктом “Legio Historica”, Karazin Urban Studies, проєктом “Конструктивізм. Харків”, ГО “Ідеалісти”.
На фестивалі працювали окремі локації, що актуалізували культурний контекст епохи:«Театр масового дійства»;«ЛІКНЕП 1»;«ЛІКНЕП 2»;«Лабораторія конструктивізму»;«ВДНГ»;«Робітничий клюб».
Працівниками Музейного сектору ННЦ “ХФТІ” – Кєповою Дарією та Сподинець Іриною, були створені експозиційні зони на основі інтерпретації тематики конструктивізму та історії УФТІ:Алея конструктивізму – алея з 6 банерів з первісним виглядом найбільш відомих пам’яток цього стилю в Харкові;Фотозона з Ландау – роздруковане на баннері історичне фото 1934 р. робочої групи фізиків УФТІ;Фотозона “Фізика через мистецтво”;Інсталяція з особистих речей працівників УФТІ 40-70-хх. рр. ХХ ст.
Крім того, були проведені екскурсії територією інституту для відвідувачів заходу.
Відкриття заходу розпочалося з хвилини мовчання, пов’язаною з трагічною авіакатастрофою в Чугуєві.
В організації роботи фестивалю суттєву допомогу надала потужна група волонтерів з 32 осіб, які не лише допомагали регулювати потоки відвідувачів на фестивалі, а й приймали участь у монтажі та демонтажі локацій.
Всього фестиваль за 6 годин роботи відвідало близько 1 000 людей, що при відсутності загального бюджету та бюджету на рекламу заходу демонструє справжній інтерес громадськості до УФТІ та його роботи.
Наявність серед відвідувачів потенційних партнерів у розвитку МКК “УФТІ. Харків” – представників Українського інституту національної пам’яті, Німецького Фонду Конрада Аденауера, екскурсійних агенцій Харкова, відповідних громадських об’єднань, свідчить про досягнення поставленої мети: підвищення зацікавленості в розвитку цього музейно-культурного комплексу.
За інформацією ННЦ “ХФТІ”.

Illustration
Illustration
Illustration
Illustration

МКК “УФТІ. ХАРКІВ”

Столичний статус Харкова у 1920–1930-ті рр. обумовив його становлення як наукового центру, тож у 1928 р. засновується Український фізико-технічний інститут (УФТІ, зараз – ХФТІ ), в якому 10 жовтня 1932 року відбулася подія світового значення, а саме: розщеплення ядра атому літія. Протягом 1932–1937 рр. функціонувала наукова школа Нобелівського лауреата Льва Ландау.З 1935 р. починаються репресії проти науковців, які в літературі отримали назву “Справа УФТІ”, – тема, яку необхідно висвітлити в контексті історії пам’яті та сталінських репресій зокрема.
Комплекс будівель УФТІ має важливе історичне значення. Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів № 413 від 19.08.1985 р. йому було присвоєно статус пам’ятки історії з охоронною зоною 50 м. Попри те, що старі будівлі УФТІ не увійшли до реєстру пам’яток архітектури, вони мають цінність як яскраві зразки архітектури конструктивізму. На сьогодні збереглася майже вся територія комплексу – 4,5 га, яка є цінним історико-культурним ландшафтом. Проте і територія, і самі будівлі перебувають у занедбаному стані. Багато лабораторій з обладнанням було переведено в новий комплекс у П’ятихатках ще в 1960-70-хх роках, і це призвело до втрати утилітарного призначення та руйнування деяких корпусів, цінних з погляду архітектури конструктивізму.
На щастя, у комплексу старих будівель УФТІ-ХФТІ з’явився шанс на майбутнє завдяки діяльності фахівців Науково-методичного центру розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства. Співробітники центру на чолі з директоркою Оленою Жуковою розробляють проєкт ревіталізації старого майданчика, який передбачає створення культурно-просвітницького центру з хабом, коворкінгом і музеєм. Наразі об’єкт тільки починають досліджувати належним чином, що потребує об'єднання зусиль архітекторів-реставраторів, істориків архітектури та науки, музеєзнавців.
У 2019 році вченою радою ННЦ ХФТІ було прийнято рішення про створення музею науки в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» в рамках реалізації проекту ревіталізації старого майданчику під назвою «УФТІ. Музейно-культурний комплекс» підтриманий НАН України.

Анастасія Боженко, Олеся Чаговець

ЛОКАЦІЇ


12:15-12:25 - Відкриття фестивалюТут не буде довгого вступного слова та нудних промов, ми розкажемо, як орієнтуватися територією Старого майданчика УФТІ та спрямуємо, яку з паралельних локацій обрати. Тому бути обов’язково!
15:30-16:00 - Музичний сетКамерний оркестр НТУ «ХПІ» «Крещендо» (художній керівник - Наталія Чистякова). Зміна діяльності корисна для здоров’я, тож у нашу велику паузу Ви зможете не лише розім’яти м’язи, а й ще послухати музику різних епох - від бароко до сучасної української музики у виконанні чудового аматорського коллектива - камерного струнного оркестру “Крещендо”. Що може бути краще живої музики на свіжому повітрі?

12:30-13:20 «Від війська до підприємств та лісових галявин: де і як грали в футбол у Харкові 1920-х?».Спікер: Євгеній Шатілов, історик, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, аспірант ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», співкоординатор історичного проекту «LEGIO»Давно не чули нічого про великий футбол у Харкові? Майже 100 років тому збірна України, де повністю грали харків'яни, вигравала першість СРСР. А місцевий театр опери і балету поставив балет "Футболіст": ескізи костюмів і декорацій до нього зробив відомий художник Анатоль Петрицький. Місто справді жило цією грою, але сьогодні мало хто знає про це...
13:30:14:20 «Місто сонця - район ХТЗ»: простір, повсякдення, спадщина».Спікер: Роман Любавський, історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна).Під час лекції Ви дізнаєтесь як радянська влада намагалася перевиховати людей завдяки архітектурі; у яких побутових умовах жили робітники у 1930-ті рр.; що лишилось від соцміста та що з цим робити.
14:30-15:20 «Слово»: будинок-мрія/будинок-пастка?».Спікерка: Марина Куценко, харківський «Літмузей».Лекція від ЛітМузею розкриває історію спорудження та побуту харківського письменницького будинку; чим він був типовий для певного історичного періоду; які експонати з нього можна побачити в музеї; як в останні роки намагаються відновити пам’ять про «Слово».
16:00-16:50 «Архітектурні та містобудівні ансамблі столичного Харкова».Спікерка: Катерина Діденко, кандидатка архітектури, викладачка кафедри основ архітектури Харківського національного університету будівництва та архітектури.Плоди архітектурно-містобудівної діяльності українського авангарду, в першу чергу найбільші в світі ранньомодернистські комплекси столичного Харкова, є важливою частиною національного історично-архітектурного надбання.

12:30-13:20 «Зміна столичного статусу та його вплив на розвиток міста»
Спікер: Семен Широчин, дослідник-києвознавець.
У 1934 році столиця УСРР була перенесена з Харкова у Київ. Це мало ряд економічних, політичних та урбаністичних наслідків. Серед них перегляд пріорітетів розвитку і бюджетів, згортання одних грандіозних проектів та започаткування не менш грандіозних нових. Дати і цифри переносу столиці, а також сама логістика процесу тривалий час залишались «за дужками» цієї теми. Про те, як «переїзд» столиці вплинув на майбутнє Харкова та Києва поговоримо з відомим дослідником-києвознавцем.

13:30:14:20 «Данило Богорад та регіональне планування Донеччини у 1930-ті – 1950-ті рр.»
Спікерка: Надія Антоненко, архітекторка
За творчим потенціалом його роботу порівнювали з планувальними працями визнаного в усьому світі проектувальника Патріка Аберкромбі. На його роботах вчилися протягом багатьох років містобудівники з усіх республік колишнього СРСР. Його ім’я пов’язане із створенням української районно-планувальної школи, яка вже у 1930-х рр. минулого століття значно вплинула на розвиток галузі містобудування країні і здобула визнання в світі.

14:30-15:20 «Харків у смартфоні: культурні онлайн-проєкти»
Модератор: Дмитро Скуріхін, автор мобільного додатку Kharkiv Heritage
Хочете дізнатися, що цікавенького розташовано поряд з Вами? Або почитати про пам’ятки харківського конструктивізму? Почитати про імперський Харків? Тоді Вам - сюди, адже наші учасники та учасниці розкажуть про те, як зберігати спадщину, не відходячи від комп’ютера, і навіщо вони вкладають свій час та сили у створення якісних і дуже цікавих ресурсів про культурну спадщину Харкова.

16:00-16:50 Дискусія «Чужа спадщина: що робити з надбанням 1920-1930-хх рр.?»
Модератор: Дмитро Скуріхін, автор мобільного додатку Kharkiv Heritage.
Чи може спадщина бути чужою і що робити з надбанням Радянського Союзу? Декомунізувати так, щоб і сліду не залишилося або навпаки зберігати пам’ять про ту епоху? Чому конструктивізм - цінна та дуже цікава архітектура? Про що мовчать архіви? У дискусії свої аргументи висловлять архітектори та історики.

12:30-13:20 Майстер-клас: «Про Семенка мусять марсіяни знать» (лабораторія футуротексту)
Проводить: Марина Куценко, харківський «Літмузей».
Двадцяті роки минулого століття – час сміливих і несподіваних експериментів у різних сферах мистецтва й життя. Чи не найбільш епатажним у нашій літературі того часу був футуризм, урбаністичний напрям, що заперечував усі загальновизнані норми. ЛітМузей пропонує ближче познайомитися з ним і його представниками, а також самим спробувати створити власну «зоряну мову» та тексти майбутнього, зануритися у відчуття звуку, наділяючи його кольором, тактильними якостями і смислами.

13:30:14:20 Презентація настільної гри «Football Manager: Харків 1920-х» та ігрова сесія
Проводить: Євгеній Шатілов, історик, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, аспірант ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», співкоординатор історичного проекту «LEGIO».
Як розповісти про футбол 1920-х за допомогою настільної гри? Євгеній Шатілов досліджував розвиток "гри мільйонів" через призму періодики та архівних матеріалів тодішнього центру України - Харкова та створив гру "Football Manager: Харків 1920-х". Як поєднати просту "ходилку", "футбольний менеджер", стратегію з реаліями, ви дізнаєтесь на презентації гри, яка відбудеться у нашій ігровій зоні та зможете зіграти пару матчів!

14:30-15:20 Майстер-клас: «Робимо авангардний плакат з 1920-х»
Проводить: Андрій Міщук, історик, дизайнер, співкоординатор історичного проекту LEGIO.
1920-ті рр. – час, коли створення рекламних плакатів перестало бути профанною справою. Україна не була виключенням – працювати над рекламою не вважалось чимось низьким для талановитих митців та мисткинь. У рамках нашого фестивалю ви можете створити свій плакат у стилі 1920-х.

16:00-16:50 Майстер клас: «Партисипативне картування громади: вивчення потреб та залучення»
Проводить: Яна Салахова, експертка з питань недискримінації, мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті.
Під час майстер-класу було представлено досвід картування місць молодіжної активності разом з молоддю в м. Сєвєродонецьк, огляд інструментів локального аналізу задля вивчення потреб громади та презентація одного з них на практиці.

12:30-13:20 Екскурсія територією УФТІ.
Проводить: Дар’я Кєпова, музеєзнавияц, молодша ий наукова співробітниця ННЦ “ХФТІ”.
Український фізико-технічний інститут – один з визначних, але водночас таємничих об’єктів Харкова. Маловідома перлина конструктивізму розташована в самому серці міста, але мало хто з харків’ян бачив її на власні очі. І ось, час настав! Більше не захищений грифом «СЕКРЕТНО», легендарний УФТІ готовий розповісти власну історію. Які хитрощі передбачені архітекторами під час проєктування лабораторій? Що страшного знайшли будівельники Високовольтного корпусу? Як у Харкові опинився Ландау? Чому саме тут було розщеплене атомне ядро? Хто постраждав від репресій в УФТІ? Що відбувалося в інституті в роки німецької окупації? І чим займалася секретна Лабораторія №1? Відповіді на ці та інші не менш важливі питання дізнаєтесь безпосередньо на місці подій!

13:30:14:20 Екскурсія територією УФТІ.
Проводить: Олена Жукова, експертка з культурної спадщини, Директор Науково-методичного Центру Розвитку Музеєзнавства і Пам'яткознавства.

14:30-15:20 Екскурсія територією УФТІ.
Проводить: Дар’я Кєпова, музеєзнавияц, молодша ий наукова співробітниця ННЦ “ХФТІ”.

12:30-14:20 Відео-інсталяція «Харків 20-х у кінохроніці»
Для повного занурення в епоху 1920-1930-х пропонуємо Вам зазирнути до нашого кіноклубу і відчути всю метушню столичного Харкова, побачити, як трансформувався його простір, будувалися заводи-велетні, а Держпром був ще зовсім молодим. Ми підібрали унікальні архівні відео-кадри з фондів Центрального архіву кіно- фото- фонодокументів ім. Г.В.Пшеничного.

14:30-15:30 Кінопоказ «Конструктор Василий Ермилов»
Фільм-есе про великого художника-авангардиста Василя Дмитровича Єрмілова. Автори: Оксана Сигарева. Камера: Денис Фесенко. Графіка: Олена Ляшенко. Звук: Олексій Борисов. Диктор: Юрій Головін. Режисер монтажу: Олексій Соболєв. Режисер: Оксана Сигарева. Музика: Олександр Скрябін.

16:00-17:30 Кінопоказ «Будинок»
На сході України стоїть Держпром – Будинок державної промисловості. Ця споруда, збудована у 1925–1928 роках, була покликана втілювати ідею комунізму. Колись вона була взірцем авангардистського руху, а нині здається майже забутою. Держпром – така собі машина часу. Простір і час тут нероздільні. Фільм «Будинок» балансує між класичною документалістикою спостереження та експериментальним кіно. У ньому майже немає діалогів – це радше поема з рухомих зображень. Використовуючи різні матеріали, в тому числі архівні кадри 1920-х років, фільм рефлексує над тим, як минуле й сучасність, рух і час пов’язані зі статичністю архітектури.

СПІКЕРИ

Illustration

Євген Шатілов

Історик, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, аспірант ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», співкоординатор історичного проєкту «LEGIO».

Illustration

Роман Любавський

Історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна) дослідник повсякденного життя робітників Харкова 1920-1930 рр.

Illustration

Марина Куценко

Співробітниця Харківського літмузею, авторка гри "Супер! Герой!"

Illustration

Катерина Діденко

Кандидатка архітектури, викладачка кафедри основ архітектури Харківського національного університету будівництва та архітектури.

Illustration

Семен Широчин

Краєзнавець, науковець, фотограф, музикант, дослідник забудови Києва радянського періоду.

Illustration

Надія Антоненко

Архітекторка, кандидатка архітектури, старша викладачка кафедри інноваційних технологій в архітектурі КНУБА.

Illustration

Андрій Міщук

Історик, дизайнер, співкоординатор історичного проєкту LEGIO.

Illustration

Яна Салахова

Практикиня театру пригноблених, голова правління ГО “Театр змін”, незалежна експертка з питань недискримінації, мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті.

Контакти

Адреса

61045 Харків, вул.Шекспіра 12, А-5

Контакти

+380 67 749 23 88moc.liamg%40anorobotra

Made with