Суспільство швидко змінюється, і міська тканина є дуже виразним показником цих змін, зокрема, якщо ми кажемо про індустріальний розвиток. Адже це - не лише заводи, це ще й соціальні стосунки, інфраструктура, житлове будівництво. Занепадає промисловість - занепадають і промислові райони міста. Для Харкова ця проблема є наразі дуже актуальною, адже за радянських часів він став осердям важкої промисловості, яка була втілена у заводах-велетнях. Зараз деякі підприємства частково не працюють, а люди і будівлі залишилися. Тож постають дві головні проблеми: збереження індустріальних об’єктів як спадщини та пожвавлення соціального розвитку промзон.

У світі індустріальна спадщина вже починає включатися до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, проте в Харкові більшість об'єктів (якщо не всі) не визнані навіть на місцевому рівні.
Тому ми хочемо актуалізувати цю проблему у медійному просторі з подальшою дискусією, ініціалізувати наукове дослідження промзон Харкова, розкрити їхній потенціал.

Так вже історично склалося, що найбільш яскравий індустріальний розвиток припав на часи колоніальної історії України, тож наш проект ще й про пам’ять.
Адже часто лунають заклики позбутися спадщини лише через те, що вона радянська.
Та згадаймо, що робили більшовики, щойно прийшовши до влади?
Руйнували пам’ятники, зносили церкви, намагалися фізично знищити пам’ять?

То маємо бути кращими за радянську владу, маємо перейти на новий рівень сприйняття культурної спадщини.
Маємо не знищувати, а переосмислювати її.
Маємо не втікати від важких спогадів, а навпаки, аналізувати їх.
Зрештою, це чудово, коли у місті переплітаються різні шари історії.

Розповідаючи історії об’єктів, в рамках цієї ініціативи, у кожного з яких дуже непроста доля, ми хочемо зробити їх цікавими для мешканців, активістів, дослідників, які б перехопили нашу ініціативу в свої руки, і почали більш грунтовно досліджувати промзону, вирішувати проблеми на практиці. 

Архіви та музеї: Це місця, де сконцентрована історія. Джерела дають можливість зануритися у минуле з головою, відчути його атмосферу та емоції, стати його частиною.

Де зберігається історія? Перше, що спадає на думку - це архіви (хоча, насправді, не лише там). Тому наша робота над проектом значним чином пов'язана саме з ними - Державним архівом Харківської області та Центральним науково-технічним архівом України. Здебільшого, джерела, з якими ми працюємо - це офіційна документація заводів, а також містобудівних організацій, в тому числі, переписка, креслення, звітна документація. Може здатися, що це нецікава, суха історія, але насправді за кожним папірцем стоять долі сотен людей, і наше завдання - оживити історію, надати їй людського обличчя.
Також ми працюємо у Державному історичному музеї імені М. Сумцова

Паровози й сівалки: Чи хочете дізнатися трішки більше про кінець імперської доби та виробництво у Харкові? Тоді у короткій презентації дізнаєтесь, як розвивалася Балашовська промзона, що виробляли заводи та які стосунки були у робітників з підприємцями. Презентація була створена для проєкту “Ніч історії Харкова”, яка відбулася 8-9 червня 2019 р.
Дивитися презентацію

Усвіті існує чимало цікавих проєктів переосмислення індустріальної спадщини, з якими ви можете ознайомитися завдяки нашій мапі. Вона інтерактивна, тож Ви легко знайдете додаткову інформацію про кожен з об’єктів.

Друга індустріальна революція, що сколихнула світ, змінила його повністю: колись тихі містечка стали гуркотливими мегаполісами із сотнею підприємств, пароплави та паровози пришвидшили час та скоротили відстані, для багатьох людей місцем роботи став завод. Але індустріальне втілене не лише у фізичному просторі, його можна побачити як у мистецтві тогочасної доби, так і у сучасному мистецтві. Хочете переконатися в цьому? Тоді - цей розділ для Вас.